У даній науковій статті проаналізовано класифікацію захватів технічного розділу системи військового хортингу, особливості захватної техніки військового хортингу як розділу підготовки для проведення кидків суперника, біологічне значення рухової активності спортсменів військового хортингу при взятті захватів у процесі ведення сутички, аспекти атакувальних та захисних захватів військового хортингу, методи та форми фізичного і психологічного забезпечення високих спортивних досягнень і підготовки спортсменів із застосуванням засобів сучасного національного виду спорту військового хортингу та підходи до визначення правильної захватної техніки у спортивної діяльності. Зазначено, що для біомеханічного аналізу захватних дій спортсмена військового хортингу необхідно врахувати морфологічні (анатомічні), фізіологічні та психологічні характеристики. Скелет і кінематична структура тіла людини від природи добре пристосовані для здійснення захватних рухів у стійкому положенні тіла. Вказані захвати можна розглядати з точки зору переміщення захватних кінцівок у просторі та часі, а також швидкісно-силові характеристики при виконанні подальших дій: виведення з рівноваги, кидків, збивальних дій, утримань, больових і задушливих прийомів, всіх технічних дій, пов'язаних із застосуванням захватів рук. Дані технічні елементи мають швидкісні та динамічні характеристики, які застосовуються в оптимальній амплітуді й траєкторії руху. Верхні кінцівки за допомогою роботи всього тіла відіграють основну роль у здійсненні захватів, оскільки на них лягає роль безпосереднього контакту з захоплюваною частиною тіла суперника. Участь верхньої кінцівки спортсмена військового хортингу в біомеханіці захвата відбувається за кінематичним важелем: пальці і кисть – передпліччя – плече. Одночасний захват двома руками здійснюється в тій же кінематичній послідовності, тільки за участю м'язів тулуба: грудних м'язів і найширших м'язів спини. Замикаючи в захват кінцівку або тулуб суперника, від рук рух переходить до поступального руху тулуба в потрібному напрямку, використовуючи опору ніг. При виконанні кидка основна роль рушійного елемента переходить від рук до тулуба і концентрації зусиль в область тазостегнового суглоба. Саме обертальний момент таза при опорі на ноги надає кидку потужний рух у потрібному напрямку.
This scientific article analyzes the classification of grips of the technical section of the military horting system, features of the gripping technique of the military horting as a section of preparation for the opponent's throws, biological significance of motor activity of military horting athletes in capturing during the fight and forms of physical and psychological support of high sports achievements and training of athletes with the use of modern national sport of military horting and approaches to determining the correct exciting technique in sports activities. It is noted that for biomechanical analysis of exciting actions of a military horting athlete it is necessary to take into account morphological (anatomical), physiological and psychological characteristics. The skeleton and kinematic structure of the human body are naturally well adapted to perform exciting movements in a stable position. These grips can be considered in terms of movement of the gripping limbs in space and time, as well as speed and power characteristics when performing further actions: out of balance, throws, whipping actions, restraints, painful and suffocating techniques, all technical actions related to using hand grips. These technical elements have speed and dynamic characteristics that are used in the optimal amplitude and trajectory. The upper extremities through the work of the whole body play a major role in the implementation of the capture, because they have the role of direct contact with the captured part of the body of the opponent. The participation of the upper limb of a military horting athlete in the biomechanics of capture is by the kinematic lever: fingers and hand – forearm – shoulder. Simultaneous capture with two hands is carried out in the same kinematic sequence, only with the participation of the muscles of the torso: pectoral muscles and the broadest muscles of the back. Locking the limb or torso of the opponent, the movement from the hands to the translational movement of the torso in the right direction, using the support of the legs. When performing a throw, the main role of the driving element passes from the hands to the torso and the concentration of effort in the hip joint. It is the torque of the pelvis when resting on the legs gives the throw a powerful movement in the right direction.
