У даній науковій статті описані чинники психології рухових потреб спортсменів бойового хортингу. Зазначено, що у психогігієнічному плані ранкові тренувальні заняття (приблизно через годину після сну до сніданку) є небажаними. Однак, якщо все ж вони проводяться, то після них, перед навчальним процесом, потрібно хоча б короткочасний відпочинок (наприклад короткий сеанс аутогенного тренування або медитації). При цьому не можна забувати, що ранкова розминка з оптимальним фізичним навантаженням надає на психічну сферу позитивний вплив. Денні та вечірні тренувальні заняття з бойового хортингу, супроводжувані звичними навантаженнями, сприяють підвищенню продуктивності психічної діяльності. Але, оскільки мнемічні процеси фактично не змінюються, а інші психічні процеси зазнають значного поліпшення, остільки в період післядії тренувальних навантажень найменш раціональною буде діяльність, спрямована на запам'ятовування будь-якого матеріалу. Відомо, що змагальна діяльність у бойовому хортингу пов'язана зі значними фізичними і психічними навантаженнями, а в професійному бойовому хортингу – з дуже великими навантаженнями (титульний бій за звання чемпіона світу з бойового хортингу триває основний та додатковий час сутички у декілька раундів). Відомо також, що підійти до таких навантажень можна тільки при адекватних тренувальних навантаженнях, збалансованих з відпочинком спортсмена. З огляду на гетерохронність (різі часові параметри) відновлення функцій організму спортсмена, можна з упевненістю стверджувати, що баланс між навантаженням і відпочинком є основною проблемою бойового хортингу вищих досягнень. Різночасність відновних процесів проявляється в тому, що після виконання різних навантажень спостерігається неоднакове повернення різних показників (біохімічних, фізіологічних, психічних) до вихідного рівня. Після великих тренувальних і змагальних навантажень найбільш тривалим виявляється відновлення психічних функцій спортсмена. Як одна з наук про спорт психології бойового хортингу найбільше пов'язана з теорією та методикою бойового хортингу (психологія фізичного виховання спортсменів засобами бойового хортингу), фізіологією бойового хортингу (психофізіологія бойового хортингу), спортивної гігієною (психогігієна бойового хортингу), спортивною медициною, біомеханікою бойового хортингу, спортивною метрологією.
This scientific article describes the factors of psychology of motor needs of combat horting athletes. It is noted that in terms of psycho-hygienic terms, morning training sessions (approximately one hour after bedtime before breakfast) are undesirable. However, if they are still held, then after them, before the learning process, you need at least a short rest (such as a short session of autogenic training or meditation). At the same time we must not forget that the morning warm-up with optimal physical activity has a positive effect on the mental sphere. Daytime and evening training sessions on combat horting, accompanied by the usual loads, help to increase the productivity of mental activity. But, since mnemonic processes do not actually change, and other mental processes undergo significant improvement, so much so that in the period of the aftermath of training loads will be the least rational activity aimed at memorizing any material. It is known that competitive activity in combat horting is associated with significant physical and mental strain, and in professional combat horting - with very heavy loads (the title fight for the title of world champion in combat horting lasts the main and additional time of the fight in several rounds). It is also known that such loads can be approached only with adequate training loads, balanced with the rest of the athlete. Given the heterochrony (different time parameters) of the restoration of the functions of the athlete's body, it is safe to say that the balance between exercise and rest is the main problem of combat horting of higher achievements. The diversity of recovery processes is manifested in the fact that after performing different loads, there is a different return of different indicators (biochemical, physiological, mental) to the initial level. After heavy training and competitive loads, the recovery of the athlete's mental functions is the longest. As one of the sciences of sport, the psychology of combat horting is most related to the theory and methods of combat horting (psychology of physical education of athletes by means of combat horting), physiology of combat horting (psychophysiology of combat horting), sports hygiene (psychohygiene, medical horticulture, combat horting, sports metrology.
