Автoрами даної наукової статті наведені різновиди елементів кидкової техніки бойового хортингу, досліджуються способи проведення кидкової техніки у сутичці бойового хортингу, методи застосування прийомів кидкової техніки бойового хортингу за допомогою ніг, методика вивчення кидкової техніки бойового хортингу різних типів і груп, програма формування в учнів і педагогів системи знань з теорії та методики вивчення та застосування елементів кидкової техніки бойового хортингу у спортивній сутичці проти супротичника, особливості всебічного підвищення спортивної готовності до фізичних навантажень у процесі занять бойовим хортингом. Представлено основні заходи і методи навчання школярів і студентів прийомам кидкової техніки бойового хортингу, які включені у загальну навчано-тренувальну програму підготовки спортсменів. Зазначено, що кидкова підготовка спортсменів бойового хортингу включає безліч складових і необхідних елементів. Фахівці рекомендують при вивченні техніки кидків відпрацьовувати не більше двох прийомів упродовж одного тренування. При цьому спортсмени бойового хортингу мають приділяти безпосередньо боротьбі: починати боротьбу в різних стійках, виконувати тільки підсічки або тільки підніжки, проводити захвати при знаходженні партнера у свідомо незручному положенні та багато інших тренувальних умов. При вивченні широкого арсеналу кидкової техніки прийомів бойового хортингу, саме кидкова техніка відпрацьовується дуже ретельно. Адже вказана техніка вимагає грамотного вибору дистанції між суперниками. Кваліфікований спортсмен бойового хортингу у будь-якому випадку зуміє нав'язати своєму супротивнику зручну для себе позицію і провести кидок, як з місця, так і в пересуваннях по хорту. Щоб досягти цього, на тренуванні необхідно відпрацьовувати прийоми в статиці та динаміці, при цьому один з партнерів повинен прийняти позицію, зручну для роботи другого. Всі кидки – через спину, стегно, плечі, голову і «млин» – мають розучуватися поступово, в два–три етапи, під обов'язковим контролем тренера-викладача, який має можливість, при необхідності, виправити помилку. У сутичці бойового хортингу суддями оцінюються як кидки, так і контркидки суперника.
The authors of this scientific article present the types of elements of throwing technique of combat horting, investigate the methods of throwing technique in combat horting, methods of using techniques of throwing technique of combat horting with the feet, methods of studying throwing technique of combat horting of different types and groups. systems of knowledge on the theory and methods of studying and application of elements of throwing technique of combat horting in sports fight against the opponent, features of comprehensive increase of sports readiness for physical activities in the process of combat horting. The main measures and methods of teaching schoolchildren and students the techniques of throwing technique of combat horting, which are included in the general training program of athletes. It is noted that the throwing training of combat horting athletes includes many components and necessary elements. Experts recommend that when studying the technique of throwing to practice no more than two techniques during one workout. At the same time, athletes of combat horting should pay attention directly to wrestling: to start wrestling in different racks, to perform only cuts or only steps, to carry out captures when a partner is in a deliberately awkward position and many other training conditions. When studying a wide arsenal of throwing techniques of combat horting techniques, it is the throwing technique that is worked out very carefully. After all, this technique requires a competent choice of distance between rivals. A qualified athlete of combat horting in any case will be able to impose on his opponent a comfortable position for himself and make a throw, both from the ground and in movements on the greyhound. To achieve this, the training must practice techniques in statics and dynamics, with one of the partners must take a position comfortable for the other. All throws – through the back, thighs, shoulders, head and "mill" – should be learned gradually, in two or three stages, under the obligatory control of a trainer-teacher, who has the opportunity, if necessary, to correct the mistake. In a combat horting fight, the judges evaluate both the opponent's throws and counterattacks.
